Накладення санкцій на російські компанії, що володіють соцмережами — рік потому
Коли у травні 2017 року Указом Президента України було введено санкції щодо російських компаній, які володіють соціальними мережами «ВКонтакте» й «Однокласники», пошуковиком «Яндекс» і поштовим сервісом «Mail.ru», рішення зустріло шквал критики. Противники заходів стверджували, що санкції порушують свободу слова та призведуть скоріше до втрат для української економіки, ніж до бажаних результатів, адже заборону можна легко обійти, а підсанкційні продукти не мають українських аналогів. Рік, що минув після накладання санкцій, дає можливість підбити проміжні результати ефективності «блокування» російських соціальних мереж.
По-перше, зважаючи на російські хакерські атаки та втручання у виборчі процеси по всьому світу, впровадження санкцій стало своєчасним превентивним заходом, що позбавляє Україну критичної вразливості. Ціла низка подій за останній рік слугує цьому підтвердженням:
- Росія, використовуючи програмне забезпечення M.E.Doc, здійснила атаку вірусу NotPetya на українські урядові сайти, енергетичні компанії, банки, аеропорти та навіть ЧАЕС. На думку кіберполіції, атака мала на меті не вимагання коштів, а збір інформації та оцінку стійкості українських систем управління стратегічними підприємствами. США і Британія відкрито звинуватили Росію в організації цієї кібератаки, стверджуючи, що вірус NotPetya завдав збитків на мільярди доларів в Європі, Азії, а також Південній і Північній Америках, і став найбільшою хакерською атакою в історії.
- США звинуватили Росію у втручанні у вибори з використанням ботоферм, хакерських інструментів і соціальних мереж. Результатом стали санкції проти ФСБ, ГРУ, 19 фізичних осіб і кількох організацій в Росії.
- Спеціальна доповідь ФБР і Міністерства внутрішньої безпеки США звинувачує Росію в хакерських атаках на американські та європейські атомні електростанції, системи водопостачання та енергосистеми.
- США та Британія звинуватили російських хакерів у атаці на мільйони роутерів по всьому світу. Звинувачення підтримали спецслужби ФРН.
Таким чином, впровадження санкцій обмежує вплив російських тролеботоферм через соціальні мережі й онлайн-сервіси на прийдешні українські вибори, а також позбавляє вразливостей для здійснення хакерських атак.
По-друге, впровадження санкцій дозволило зменшити вплив російської пропаганди на українських користувачів. Згідно з дослідженнями Factum Group Ukraine, в грудні 2016 року «Вконтакте» був на 2 місці в списку найбільш відвідуваних сайтів України з місячним охопленням у 66% аудиторії.
Дослідження Kantar TNS Ukraine у квітні 2018 року показало, що соцмережа «Вконтакте» покинула ТОП-10 українських сайтів із тенденцією до зниження, і тепер її охоплення складає 29,98%. Аналогічні втрати спіткали також й інші російські ресурси — охоплення «Яндекса» складає 22,89% (проти місячного охоплення 63% в грудні 2016р. і 4-го місця в ТОП-10 українських сайтів), а соцмережа «Одноклассники» має охоплення в 15,86% (проти місячного охоплення 47% в грудні 2016 р. і 5-го місця в ТОП-10 українських сайтів).
Такий рівень падіння охоплення ВК, ОК і «Яндекса» можна вважати якісним результатом. Приємним бонусом стало також те, що через відсутність відгуку на метрики, встановлені на багатьох російських сайтах, ці сайти перестали завантажуватися у багатьох українських користувачів. Тим самим було знижено вплив російської пропаганди на українських користувачів.
По-третє, не виявлено жодних втрат української економіки від санкцій. Хоча і не було проведено жодних спеціалізованих досліджень, присвячених впливу на українську економіку санкцій проти компаній, що володіють «Вконтакте», «Однокласниками» і «Яндексом», непрямим показником можливого збитку від них можна вважати ВВП. Російська пропаганда стверджувала, що розмір економічних втрат буде катастрофічним, а отже прогнози зростання ВВП України в 2017 році повинні були б не виправдатися.
Насправді, фактичне річне зростання ВВП України за 2017 рік на 2,1% перевершило прогнози Світового банку про 2% росту. Причому НБУ вважає, що припинення торгівлі з окупованими територіями Донецької та Луганської областей призвело до зниження ВВП на 0,9%, а також зростання ВВП сповільнилося через проблеми з АПК. Таким чином, санкції проти російських сервісів не здійснили ніякого істотного впливу на економіку України.
Логічним є припущення, що перерозподіл ринку (в тому числі рекламного) на користь українських компаній міг позначитися навіть позитивно на стані української економіки.
По-четверте, було легко знайдено заміну російським сервісам. На зміну підсанкційних з’явилися продукти двох типів: західні аналоги та продукти українського походження. Замість російських соціальних мереж попитом став користуватися американський Facebook, охоплення якого зросло на 71% з 42% у грудні 2016 року до 65,38% у квітні 2018 року, а функціонал «Вконтакте» як соцмережі для любителів фото та картинок компенсував Instagram, аудиторія якого виросла до 24,36%, що на чверть більше показника досанкціонного періоду. Хоча на програмні продукти «Яндекса» все ще існує попит, ці навігаційні та картографічні сервіси поступово поступаються місцем продуктам Google, а на зміну «Яндекс.Таксі» прийшли додатки Uber і Uklon.
Санкції проти бухгалтерських сервісів «1С» поки не призвели до стійкого результату тільки тому, що Україна виявилася не готовою до масового одночасного переходу на новий програмний продукт оптимальної ціни та якості. Проте, саме впровадження санкцій дало поштовх до розробки такого програмного продукту. З «1С» успішно конкурують продукти SAP AG, Microsoft, «IT:Предприятие», «Акцент» і «А2» (офлайн), а також «МастерБух», «Деловод», «Облік SaaS», «Казначей» тощо (онлайн). Одночасно кілька команд працюють і над новими українськими аналогами — BookKeeper SaaS тощо.
На думку Міністерства інформаційної політики, головним результатом запровадження санкцій щодо юридичних осіб, які контролюють російські соціальні мережі, є їх публічне визнання такими, що створюють загрозу національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України. Крім того, припинено діяльність цих юридичних осіб, що також є позитивним результатом, адже прибуток, отриманий ними в Україні, міг використовуватися для фінансування російської агресії. Таку офіційну відповідь МІП уже дало на запити українських ЗМІ, зокрема, «Українській правді».
Отже, сумніватися в ефективності санкцій через рік після їхнього впровадження не доводиться. Вони не лише не завдали збитків українській економіці, а ще й вивели з російської інфраструктури збору й обробки інформації близько третини населення України, що значно посилило стійкість української національної безпеки до російської загрози.
