Володимир Сівкович — 30 років зради. Частина п’ята. Криваві крила
11 березня 2010 року віце-прем’єр-міністр України Володимир Сівкович представив колективу Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи нового керівника — Шуфрича Нестора Івановича. Сівкович зазначив, що Нестор Іванович добре знає роботу, оскільки вже обіймав посаду міністра МНС.
Крім того, ще у березні 2009 року Нестор Шуфрич увійшов до Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин отруєння кандидата на пост Президента України Ющенка Віктора Андрійовича, яку тоді очолив Володимир Сівкович.
А, 15 вересня 2023 року Служба безпеки України спільно з Державним бюро розслідувань та Офісом Генпрокурора провела обшуки в будинку Нестора Шуфрича, за результатами якого народному депутату Шуфричу було повідомлено про підозру за ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада).
За словами СБУ, Шуфрич тісно співпрацював і виконував завдання агента ФСБ Володимира Сівковича, здійснюючи підривну діяльність в інформаційній сфері, систематично поширюючи наративи кремля про те, що українська держава — нібито, штучне утворення, що в України та росії єдина історія і що українці та росіяни — нібито “один народ”.
Ми усі сподіваємося, що у СБУ є достатня доказова база для того, щоб реально засудити Шуфрича. Хоча, якщо мова йшла виключно про “традиційну шарманку” ОПЗЖ на телеканалах Медведчука, то за такими звинуваченнями спокійно можна арештовувати і Юрія Бойка, який, поки що — на свободі.
Однак, історія агентурної мережі ФСБ та Сівковича йде набагато глибше, серйозніше і системніше, аніж брудні пасквілі на проросійських телеканалах.
Авіаційний “спрут” України та ОАЕ
За даними, отриманими від журналістських джерел в правоохоронних органах, Служба безпеки України веде розслідування у, щонайменше, ще одному кримінальному провадженні за статтею Кримінального кодексу України 111–2 (Пособництво державі-агресору), в якому фігурують компанії, пов’язані з доставкою зброї та військової техніки для найманців групи “Вагнера” в країнах Африки.
У попередній частині розслідування “Зрадливі печатки таємного повітряного флоту” ми показали зв’язок між двома судовими рішеннями, які були прийняті з різницею у 5 років, однак об’єднують одні і ту саму мережу компаній.
7 грудня 2018 року слідча суддя Колдіна Олександра Олегівна Голосіївського районного суду міста Києва винесла ухвалу у справі 752/24165/18, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12018100000000979, порушеному за ч.2 ст. 364–1 КК України (Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми).
Тоді, українські правоохоронці встановили, що службові особи ТОВ “Європа Ейр” (38941487) завдали матеріальної шкоди Пенсійному фонду України на загальну суму 1 млн. грн., шляхом працевлаштування на посади бортінженера, штурмана та командира повітряного судна — пенсіонерів. Тобто, з 2014-го року вони отримували і пенсію, і заробітну платню, не повідомляючи при цьому Пенсійний фонд.
В період з жовтня 2013 року по серпень 2019 року директором ТОВ “Європа Ейр” був Кравченко Віктор Олексійович. Одночасно, людина на ім’я Кравченко Віктор Олексійович з червня по серпень 2019 року виконувала обов’язки керівника і в компанії ТОВ “Флай Скай Ейрлайнз” (43061957).
На початку грудня 2018 року правоохоронці запланували провести обшук в помешканні одного з підлеглих директора “Європа Ейр” Віктора Кравченка. Але, хтось, ймовірно, злив цю інформацію фігурантам кримінальної справи. Щоб “відмазатись” підлеглий Кравченка не знайшов нічого розумніше, аніж викинути зі свого балкону 53 печатки, які, насправді, опосередковано могли бути пов’язані з кримінальним провадженням.
Однак, обшук готували співробітники Головного управління контррозвідувально захисту економіки СБУ (ГУ КЗЕ). Тож, вони змогли задокументувати спробу позбавитися доказів і заарештували усі 53 кліше та копії печаток, які знаходилися вдома у співробітника “Європа Ейр”. Серед них особливу цікавість викликають:
- кліше печатки ТОВ “ЗетАвіа” (36420097),
- кліше печатки офшорної компанії “Infinite Seal Inc.” (BVI),
- копія печатки ТОВ “Інтерсервіс-94 ЛТД” (30116378),
- кліше печатки Державне підприємство Міністерства оборони України, Миколаївський авіаремонтний завод (НАРП, 09794409).
Чому ми рекомендуємо звернути увагу саме на ці печатки і юрособи?По-перше, в період з 2014-го по 2023-й рік офшорна компанія “Infinite Seal Inc.” (BVI) фігурувала в реєстрі цивільних повітряних суден України як власник восьми літаків моделі Іл-76:
- Іл-76 (1013407230) з бортовим UR-CMC — з листопада 2014-го по липень 2019-го експлуатувався “Європа Ейр” з сертифікатом Державіаслужби. Літак був спалений турецькими “Байрактарами” на летовищі Аль-Джуфра, що контролювалося силами Халіфи Хафтара, якого підтримували підрозділи ГРУ МО РФ.
- Іл-76 (0033446350) з бортовим UR-EAA — з листопада 2014-го по січень 2018-го року експлуатувався “Європа Ейр” з сертифікатом Державіаслужби. Після цього, ймовірно, літак зберігається в м. Фуджейра (ОАЕ). Можливо, переданий компанії “Aerospace Company FZE”, яку пов’язують з Джайдіпом Мірчандані.
- Іл-76 (1023411368) з бортовим UR-BXS — з серпня 2015-го по липень 2019-го року експлуатувався “Європа Ейр” з сертифікатом Державіаслужби. Після цього був переданий в експлуатацію казахстанській компанії “Azee Air” під бортовим номером UP-I7660. А, вже у 2020-му році повернувся в Україну, де експлуатувався компанією ТОВ “Флай Скай Ейрлайнз” під бортовим номером UR-FSD. Власник залишився той самий — “Infinite Seal Inc.”
- Іл-76 (0093498974) з бортовим UR-COE — з березня 2016-го по січень 2018-го року експлуатувався “Європа Ейр” з сертифікатом Державіаслужби. Після цього був “проданий” компанії “AGANYA HOLDINGS LTD” (Об’єднані Арабські Емірати) та переданий в експлуатацію ТОВ “Флай Скай Ейрлайнз” під бортовим номером UR-FSA.
- Іл-76 (1003403075) з бортовим UR-EAB — з липня 2017-го по січень 2020-го року експлуатувався “Європа Ейр” з сертифікатом Державіаслужби. Після чого був “проданий” компанії “AGANYA HOLDINGS LTD” (Об’єднані Арабські Емірати) та переданий в експлуатацію ТОВ “Флай Скай Ейрлайнз” під бортовим номером UR-FSE.
- Іл-76 (1023412399) з бортовим UR-CRN — з березня 2019-го по січень 2020-го року експлуатувався “Європа Ейр” з сертифікатом Державіаслужби. Після чого був “проданий” компанії “AGANYA HOLDINGS LTD” (Об’єднані Арабські Емірати) та переданий в експлуатацію ТОВ “Флай Скай Ейрлайнз” під бортовим номером UR-FSC.
- Іл-76 (1013409303) з бортовим UR-CRP — з березня 2019-го по липень 2019-го року експлуатувався “Європа Ейр” з сертифікатом Державіаслужби. Літак був спалений турецькими “Байрактарами” на летовищі Аль-Джуфра, що контролювалося силами Халіфи Хафтара, якого підтримували підрозділи ГРУ МО РФ.
- Іл-76 (1023414450) з бортовим UR-CRQ — з березня 2019-го по липень 2019-го року експлуатувався “Європа Ейр” з сертифікатом Державіаслужби. Після чого був переданий в експлуатацію казахстанській компанії “Azee Air” під бортовим номером UP-I7654, а пізніше до киргизстанської “FlySky Airlines” (сестринської компанії української ТОВ “Флай Скай Ейрлайнз”) під бортовим номером EX-76004.
По-друге, очевидним фактом є те, що українські компанії-експлуатанти літаків Іл-76 “Європа Ейр”, “Флай Скай Ейрлайнз” та “ЗетАвіа” є пов’язаними між собою. Адже, кліше печатки ТОВ “ЗетАвіа”, яку, насправді, заснували два російських громадянина, знайшли в квартирі співробітника “Європа Ейр”.
Компанія “Європа Ейр” передала, як мінімум 5 з 8-ми літаків Іл-76 у експлуатацію “Флай Скай Ейрлайнз”, директором якого, в період з червня по серпень 2019-го року був той самий Кравченко Віктор Олексійович — екс-директор “Європа Ейр”, після чого поступився своєю посадою Резніченко Олександру Сергійовичу. Сервіс GetContact також показує, що абоненти записували номер телефону Резніченка як співробітника “Європа Ейр”.
По-третє, згідно з даними сервісу “Youcontrol”, вищезгаданий Кравченко Віктор Олексійович з липня 2012 року був директором Київської філії “Миколаївського авіаремонтного заводу (38246993). Печатка материнського держпідприємства якого була знайдена при обшуці в помешканні працівника “Європа Ейр”.
Ну, і, по-четверте, мажоритарним власником ТОВ “Інтерсервіс-94 ЛТД”, кліше печатки якого було знайдено при обшуці в 2018-му році, є Льовін Анатолій Іванович — власник і керівник концерну “УРАРП”, який здійснює ремонти двигунів для літаків Іл-76. А, його партнером по “Інтерсервіс-94” є Євтушенко Володимир Костянтинович — співвласник ТОВ “ЗетАвіа”.
Інший обшук — ті самі печатки
Після моїх наполегливих публікацій про злочинну мережу пособників терористичної організації “Вагнер” в Україні, в березні 2023 року СБУ порушило ще одне кримінальне провадження. На цей раз — щодо підозри у пособництві державі-агресору. В рамках цієї справи було також проведено обшук у помешканні співробітника української авіакомпанії-експлуатанта.
Ви, мабуть, будете сміятися, але при цьому обшуці було так само знайдено, майже ті самі печатки. А, отже, за 5 років з 2018-го по 2023-й в правоохоронній системі України нічого не відбувалося. Оскільки, увесь цей час зловмисники могли продовжувати надавати допомогу групі “Вагнера” та ГРУ МО РФ.
При обшуці знайшли кліше печаток все тих самих “Infinite Seal Inc.” (BVI) та ТОВ “Європа Ейр” (38941487). Але, крім них, ще кліше печаток шести еміратських компаній:
- “Aganya Holdings Ltd.” (Абу-Дабі, ОАЕ), яка до цього часу формально володіє щонайменше трьома українськими Іл-76, експлуатацію яких виконує ТОВ “Флай Скай Ейрлайнз” (бортові номери UR-FSA, UR-FSE, UR-FSC).
- “Aganya Ltd.” (Дубаї, ОАЕ), сестринська компанія “Aganya Holdings Ltd.”
- “Fly One FZE” (Шарджа, ОАЕ)
- “Fly One DWC-LLC” (Дубаї, ОАЕ)
- “White Spot Aviation FZE” (ОАЕ)
- “Deek Aviation FZE” (Шарджа, ОАЕ)
Усі ці компанії об’єднують ті самі власники й ті самі оператори літаків вантажної авіації, що використовуються для доставки зброї. На жаль, вивчення кожної з цих компаній потребує окремого розслідування.
Як український авіатранспорт обслуговує інтереси іноземних спецслужб?
1990 року Родріг Мерхеж (Rodrigue Elias Merhej), громадянин Лівану, 28 травня 1970 року народження, який, нібито, отримав стипендію на навчання в СРСР, став студентом Київського інституту інженерів цивільної авіації. Про це пізніше писали у очевидно замовних, компліментарних піар-матеріалах про самого Родріга Мерхежа.
Насправді ж, в КДБ СРСР була поширеною практика направляти дітей своєї агентури в країнах Африки та Близького Сходу вчитися у вищих навчальних закладах Союзу.
Батька цього молодого чоловіка, Еліаса Мерхежа, називали успішним бізнесменом, представником політичних та ділових кіл країн Близького Сходу, який виховав своїх дітей у найкращих традиціях католицької церкви. Кількість його дітей поки що встановити не вдалося, однак, схоже на те, що прізвище “Мерхеж” є вкрай поширеним на Близькому Сході, тому потрібно бути обережним з ідентифікацією осіб.
В Україні Родріг Мерхеж одружився зі своєю бізнес-партнеркою українкою Оленою Кравченко, яка взяла прізвище Мерхеж. Сім’я виховує трьох доньок.
Піарники Родріга Мерхежа у замовних публікаціях стверджували, що його батько Еліас Мерхеж підтримав ідею сина Родріга у розвитку авіатранспортної галузі та дипломатичних зв’язків України з Ліваном.
Ідея сина та підтримка батька вилилися у реєстрацію в Україні в грудні 1998 року ТОВ “Українсько-Середземноморські Авіалінії” (“UM Air”, 30180773), до складу засновників якого увійшли громадянин Лівану Родріг Еліас Мерхеж, та чотири громадянина України — Олена Олександрівна Кравченко (яка пізніше вийшла заміж за Родріга Мерхежа та взяла його прізвище), Сергій Миколайович Решетняк, Володимир Борисович Мельничук, Олександр Якович Рудкін.
У 2005 році серед учасників “UM Air” з’являється Липівський Валерій Григорович, а директором з 2006 по 2011-й стає Липівська Олена Григорівна. 23 вересня 2021 року особа на ім’я Липівська-Ергюль Олена Григорівна подала декларацію кандидата на посаду віце-прем’єр-міністра з питань стратегічних галузей промисловості.
За даними сервісу “Youcontrol” відтоді змінилося дуже багато бенефіціарів та учасників цієї компанії. Засновано та закрито десятки юридичних осіб, пов’язаних з Родрігом Мерхежем. На даний момент, 95% компанії “UM Air” утримує дружина Олена Олександрівна Мерхеж, 5% належить Сергію Валерійовичу Поліщуку, ще 0,01% ТОВ “Аполло 11” (30784082).
Компанія почала здійснювати регулярні пасажирські авіаперевезення до країн Близького Сходу, таких як Ліван, Йорданія, Сирія, Іран та Ірак. У вказаних країнах компанія змогла створити свої представництва. Зокрема, в Ісламській Республіці Іран та в Хашимітському Королівстві Йорданія. А, згодом, у внутрішньому друкованому виданні компанії вже вказували контакти представницьких офісів авіаперевізника в Бейруті, Тегерані, Дамаску, Аммані та Багдаді.
Крім української авіакомпанії “UM Air”, сім’я Мерхежів отримує контроль над ВАТ “Авіакомпанія “Буковина” (22838502), яка була заснована ще в липні 1999 року та мала у складі своїх співзасновників Фонд державного майна України. Однак, за даними сервісу Smida, станом на 2002 рік Шаді Мерхеж (CHADY ELIAS MERHEJ) вже був у складі акціонерів компанії і мав контроль над 88,32% акцій.
Контроль над іншою часткою цінних паперів утримувало ФДМУ. Однак, депозитарієм виступало вже знайоме нам по другій частині розслідування ВАТ “МФС”.
За даними сервісу “Youcontrol”, в 2016-му році до складу бенефіціарів “Авіакомпанії “Буковина” увійшов інший Мерхеж (Maroun Elias Merhej). Ми ж попереджали, що кількість дітей Еліаса Мерхежа — не встановлена.
Крім того, сім’я Мерхежів контролювала компанії, зареєстровані в Лівані:
- “Air Company Berytos Sal” (Hazmieh, Bloc A, Floor: 3, Hazmieh Commercial Center, Damascus Old Road, HAZMIEH, Baabda, LEBANON. +961 05–455181, +961 05–952525. http://www.berytosairlines.com/);
- “NMT Sky — Merhej Travel” (Hazmieh, Block A, Floor: 3, 4, Hazmieh Commercial Center, Damascus Road, HAZMIEH, Baabda, LEBANON. +961 05–453615, +961 05–455176, +961 05–952525. Jounieh Madisson Hotel, Facing Fouad Chehab Stadium, JOUNIEH, Keserwan, LEBANON. +961 09–637055. https://www.facebook.com/merhejtravel/);
- “Ukrainian-Mediterranean Airlines Umair” (Hazmieh, Same Bldg As Credit Libanais, Near Spinneys Block A, Floor: 3, Commercial Center, Old Damascus Road, HAZMIEH, Baabda, LEBANON. +961 05–455176, +961 05–952525).
Поза Ліваном Шаді Мерхеж (CHADY ELIAS MERHEJ), ймовірно, брат Родріга Мерхежа, контролював компанію “NEW MERHEJ TRADING LIMITED” (ΗΕ 109500), яка була зареєстрована на Кіпрі 3 березня 2000 року і ліквідована у 2016-му.
Лівансько-українська авіаімперія
Туристичний та авіаційний бізнеси бурхливо розвивалися. Почалося обережне промацування можливостей співпраці з українськими туристичними оператороми. Зокрема, з “Travel Professional Group”, який заснувала та очолювала Олена Дмитрівна Гетманцева. Аж ось, в червні 2013 року приходить звістка, що авіакомпанії “UM Air” та “Буковина”, які контролювалися сім’єю Мерхежів потрапляють під американські санкції за співпрацю з іранськими авіакомпаніями “Mahan Air” і “Iran Air”.
Літаки зазначених компаній використовувалися для підтримки Корпусу вартових Ісламської революції Ірану, Міністерства оборони Ірану та ліванської Хезболли. Серед іншого, літаки здійснювали доставку вантажів до Сирії.
За даними міністерства фінансів США “UM Air” надала в оренду літак BAe-146 Avro RJ100 компанії Mahan Air та навчала і сертифікувала пілотів та інженерів Mahan Air. Крім того, з 2010 року авіакомпанії “Буковина” та “UM Air” експортували до Ірану десятки літаків, які використовувалися “Mahan Air” для польотів до Сирії. Під санкції потрапили такох більше 10-ти, зареєстрованих в Україні, літаків.
Саме в період 2012–2013 року до Сирії починають активно поступати перші російські найманці та починає фігурувати компанія під назвою “Слов’янський корпус” (Slavic Corps).
Приблизно в той період Родріг Мерхеж вирішує додати собі публічності та виправляти репутацію після публікацій про американські санкції. Він замовляє компліментарні публікації на сайтах — “зливних бачках”. А, також, реєструється в Facebook, де на одну з його перших світлин реагує коментарем-компліментом арабською мовою літній чоловік на ім’я Бечара Мерхеж (Bechara Merhej), а Родріг у відповідь йому дякує.
Як виявилося Бешара Мерхеж (Bechara Merhej) — це не простий знайомий, або родич Родріга. Він займав пост міністра внутрішніх справ Лівану в уряді прем’єр-міністра Рафіка Харірі з 31 листопада 1992 року по 2 вересня 1994 року. А, з 1996 по 1998-й роки перебував на посаді міністра з питань адміністративної реформи.
Однак, навіть не високі посади Бешари Мерхежа є важливими для розуміння його біографії. Свій потужний політичний вплив в арабському світі він здобув, беручи участь у створенні Активного арабського фронту та обіймаючи керівні посади в Партії арабського соціалістичного відродження (Баас). В 70–80-ті роки у створенні партії “БААС” активну участь брало КДБ СРСР, яке активно працювало на Близькому Сході проти американської та ізраїльської присутності.
В той період сирійські та іракські баасисти вступили в союз із комуністичними партіями, в тому числі — КПРС. В Іраку співпраця БААС з комуністами зруйнувалася невдовзі після приходу до влади Саддама Хусейна (1979). А, от сирійські баасисти ще довго утримували владу та ідеологічний курс, обраний в середині 20-го сторіччя.
Генеральним секретарем сирійської “БААС” був до своєї смерті 10 червня 2000 року Хафез аль-Асад, якого у лідерстві сирійських баасистів згодом змінив нинішній президент Сирії Башар аль-Асад.
З високою долею ймовірності, саме тісні зв’язки ліванських родичів Родріга Мерхежа з баасистами арабських країн і стали причинами його приїзду на навчання до радянської України, а потім — і масштабних бізнес-успіхів у близькосхідному регіоні.
Усе було б добре, якби не майже стовідсоткова вірогідність того, що усі процеси в баасистській спільноті арабських країн є ключовим предметом зацікавленості спецслужб Російської Федерації. особливо в Сирії. Окрім широкого поля можливостей для розвідників, діяльність на Близькому Сході, де постійно точаться конфлікти, надає можливість дуже добре заробити.
А, щоб заробіток був безпечним та низькоризиковим — краще робити його через підставних осіб та компанії, зареєстровані в українській юрисдикції.
Небезпечний покровитель
Бешара Мерхежа підозрюють у контактах з керівником служби безпеки Башара аль-Асада генерала Бассама Мерхеджа (Bassam Merhej), якому приписують організацію замовних вбивств на території Лівану з метою розпалити війну. А, також Бешара міг мати контакти з воєнним злочинцем Хассаном Мерхежем (Hassan Merhej) воєнного командира 4-го штурмового загону, який, також, міг бути пов’язаний з групою “Вагнер”.
Бечара Мерхеж і надалі продовжував “лайкати” пости Родріга на Facebook, що може свідчити про їх контакти.
Сімейний підхід Гетманцевих-Мерхежів
Не дивлячись на американські санкції від 2013-го року — 20 березня 2016 року іранська авіакомпанія “Mahan Air” спільно з українською авіакомпанією “UM Air” відкрила регулярні рейси Тегеран-Київ літаками Boeing 737 та Airbus A310. Як ми знаємо, з початку повномасштабного вторгнення в небі України літають інші іранські літальні апарати.
Так само, знаючи про колишні американські санкції в контексті співпраці з Іраном, в Україні розпочалася бурхлива співпраця між авіакомпаніями Родріга Мерхежа та туристичним оператором “TPG”, який належав родині Гетманцевих.
7 квітня 2016 року PR-бюро «Дієслово» надало прес та організаційну підтримку презентації спільної польотної програми “Bravo Airways” (32259588) та Travel Professional Group (TPG) на літній сезон 2016 року.
Повний фотозвіт заходу можна подивитися на профілях у Facebook. Оскільки, авіакомпанії “UM Air” та “Bravo Airways” є партнерами, президент авіакомпанії “UM Air” Родріг Мерхеж, присутній на заході, заявив, що “…нам (прим. авт. Асоціації підприємств авіаційної галузі України) вдалося після тривалої боротьби зняти з посади керівника Державної авіаслужби України Д. Антонюка, що позитивно вплине на авіагалузь України”.
Презентацію нових туристичних маршрутів також підтримала директор Департаменту з продажів “TPG” Олена Бойко, яка, згодом, стала співвоасницею туроператора.
Окрему цікавість викликає той факт, що Олена Бойко, яка виступала в якості партнера Родріга Мерхежа, є мамою Поліни Лисенко (у дівоцтві — Бойко, а в першому шлюбі — Поліна Чиж), яка нещодавно змінила посаду з керівниці Центру протидії дезінформації при РНБО на заступницю директора НАБУ з питань комунікацій.
Олена Бойко та народний депутат Данило Гетманцев перебувають у дружніх близьких стосунках.
Данило Олександрович регулярно поздоровляє Олену з днями народження.
Цікаво, чи не цим тісним зв’язком пояснюється стрімкий кар’єрний зліт Поліни Лисенко від помічниці заступника керівника НАБУ Гізо Углави, до заступниці голови НАБУ?
Через рік після запуску спільного проекту Мерхежів і Гетманцевих, компанії ліванця знову потрапили у міжнародний скандал. В січні 2017 року той самий екс-керівник Державіаслужби Денис Антонюк, звільненням якого хизувався Мерхеж на спільній презентації з “TPG”, оголосив, що Державна прикордонна служба України здійснюючи огляду багажного відділення літака авіакомпанії “UM Air”, який здійснював рейс до Ірану, виявила 17 ящиків із вантажем, що не мали жодних товаросупровідних документів та не були внесені до бортового журналу судна.
Члени екіпажу сказали, що скрині, нібито, містять ремонтний комплект для літака та не обліковані у бортовому журналі через неуважність. Однак, натомість, у 3-х скринях було виявлено комплектуючі до складових протитанкового керованого ракетного комплексу “Фагот”. А, у решті ящиків містилися комплектуючі до літаків. За фактом виявлення предметів військового призначення направлено повідомлення до СБУ щодо реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань ознак злочинів передбачених ст. 201 КК України (контрабанда) та ст. 333 КК України (порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю).
За словами Дениса Антонюка, власник “UM Air” Родріг Мерхеж, який перебував у чорному списку Держдепу США через постачання до Ірану авіаційних комплектуючих в обхід міжнародних санкцій, вчинив навмисні дії, щоб прибрати незручного Антонюка з Державіаслужби, щоб отримати можливість здійснювати перельоти до Тегерану та використовувати їх для контрабанди зброї. Ситуацію ретельно висвітлювали ряд українських медіа.
Наразі невідомо, чи рейс Київ-Тегеран 19 січня 2017 року, який здійснювався літаком “UM Air” обслуговувався туроператором “TPG”, і чи могла українська компанія-туроператор бути причетною до контрабанди зброї. Однак, встановити цей факт для правоохоронців не складатиме жодних проблем.
Так чи інакше, сам Родріго Мерхеж починає фігурувати в деклараціях народного депутата Данила Гетманцева з 2019-го року як позичальник його мами. На даний момент, через сервіс archive.org доступні до перегляду декларації Гетманцева за 2015-й (виявляється Гетманцев подавав декларацію як кандидат на посаду судді Верховного Суду України), 2018-й (як кандидата в депутати), 2019-й (як депутата), 2019-й виправлена та 2020-й роки.
Оскільки народні депутати вже проголосували про відкриття декларацій, до ці посилання на існуючі декларації є повністю легітимними.
В декларації за 2019-й рік Данило Гетманцев вказує, що його мати Олена Гетманцева позичила Родрігу Мерхежу 650 тисяч доларів США. Однак, хитрий Данило навмисно не вказує у декларації повне ім’я та прізвище людини, яка отримала позику.
В декларації за 2020-й рік Гетманцев знову вказує ці 650 тисяч доларів США, однак, мабуть є настільки заклопотаним, що навмисно робить в імені Родріга Мерхежа одрук. Адже, досвідчений юрист знає, що краще нести відповідальність за внесення в декларацію неправдивих відомостей, але залишити формальну лазівку, щоб не допустити фіксації факту співробітництва з ліванцем в суді. Замість “Мерхеж” Гетманцев пише “Мержех”.
650 тисяч доларів є доволі значною сумою, тому в позику, яку надала досвідчена українська бізнес-вуман підприємливому ліванцю — не дуже віриться. Скоріше за все, це є оплатою за певні послуги. Не виключено, що такий обсяг грошей потрібно вказати в декларації депутата, щоб потім не шукати пояснень, звідки в тебе у дивані стільки готівки, коли Родріг Мерхеж буде сплачувати по рахунках за допомогу vip-лобіста.
Чому російські спецслужби досі заробляють на українських авіаперевізниках?
В розслідуванні по відкритим джерелам важливим є нагадати і підкреслити, що ми розпутуємо ситуації, побудовані професіоналами в сфері розвідувальної діяльності, які з народження і до смерті ведуть таємний спосіб життя.
Саме тому, очевидні і неспростовні підтвердження злочинів можна знайти, хіба що, випадково — як, наприклад, помітити український літак, який привіз зброю для вагнерівців в ЦАР в сюжеті російської пропаганди.
Саме через розкриття цього сюжету Службою безпеки України вже порушено кримінальну справу. Однак, це лише верхівка айсбергу. Громадянин Лівану Родріг Мерхеж, який побудував складний, розгалужений і багатогранний бізнес одразу в кількох країнах, потенційно, має виходи на сирійські спецслужби.
Аеропорт Шарджа в ОАЕ є повітряним хабом для постачань зброї по всьому Близькому Сходу та Африці. І, саме там зареєстровано ряд пов’язаних між собою компаній, літаки яких продовжують експлуатуватися українськими юрособами за сертифікатами Державіаслужби.
Наймасштабніший туристичний оператор України, син власниці якого був помічником у топ-шпигуна ФСБ РФ в Україні, має глибоке і розгалужене співробітництво з ліванцем, який має широкі контакти серед баасистів.
Чи не забагато співпадінь як для простих “Слуг народу”? Чи не пора вже отямитися?
